----------- Розділ: «Як ми це робимо» ------------
Методика проведення національних годин
на прикладі єврейської громади
ОСОБИСТЕ І НАЦІОНАЛЬНЕ САМОУСВІДОМЛЕННЯ
МОЯ ГРОМАДА
БУТИ ЄВРЕЄМ
Пояснення слів: мадріх – вихователь; ханіх – вихованець; пеула – заняття.
А. ОСОБИСТЕ І НАЦІОНАЛЬНЕ САМОУСВІДОМЛЕННЯ
Мета: учасники знайомляться з поняттями „єврейське самосвідомість” і „символ”.
Метод: гра на запам ' ятовування „Національні символи” + обговорення + малюнок контурів тіла + виставка.
Допоміжні матеріали: касети з записом пісні, чотири колоди карток, рулони паперу, фарби, фломастери.
Хід заняття:
До вихователя: однією з центральних щоденних проблем людини є її самовизначення. Одним з можливих шляхів вирішення цієї проблеми є використання груп відношення: я – угорець/поляк, я з Будапешта/Бухареста, я – кібуцник/учень ремісничої школи, я – гравець невідомої футбольної команди тощо. Сенс цих висловів у тому, що мовник відносить себе до певної групи і визначає себе з її допомогою. Він приймає систему цінностей, позицій і розподілу ролей у цій групі і діє згідно з нею. Група відповідає його потребам, належності і соціальним устремлінням. Група також впливає на порядок переваг, наприклад, вплив груп різниго віку є вирішальним у житті школярів. Суб ' єкт виражає своє ставлення до групи системою символів, які є загальноприйнятним вираженням групи. „Одиниця” виражає в символах ті зовнішні прояви, які виражають усвідомлення її належності до даної групи. Це заняття присвячене аналізові символів, що виражають нашу єдність як групи: клас, місто, народ тощо.
1. Дайте послухати пісню „Ецлейну бе хацер”, поясніть слова і сенс пісні.
На фоні пісні:
Люди живуть у групах, факт нашого існування як частини групи надає впевненості і відповідає нашим соціальним устремлінням. Ці устремління є одними з найсильніших, бо дають нам відчуття захисту і єдності. Ви, звичайно, чули суперечки між болільниками різних футбольних команд. Сам факт солідарності з великою групою людей, які є прихильниками певної футбольної команди, дає болільнику ясне відчуття приналежності. І якщо це є стосовно футболу, тим більше, є стосовно держави, стосовно людей різних національностей. Відносно народу і відчуття приналежності до групи велику допомогу надають символи, що виражають унікальність групи і підкреслюють наше відчуття єдності з групою.
2. Розділіть групу на 2 бригади, по 4 особи в кожній.
3. Дайте кожній бригаді колоду карток (у кожній – по 40 карток). Кожні 5 карток представляють державу, на кожній з них якийсь символ цієї держави.
4. Попросіть вихованця перемішати карти і повернути їх лицем донизу.
Вихователь :
Серед представлених тут карток є 48 символів 8 держав, по 5 символів від кожної держави. Це – національна страва, столиця, неофіційний символ, елемент одягу, прапор держави. Ми будемо грати у гру „Запам ' ятовування”, тобто учасник перевертає картку, на яку нанесений певний символ, після цього перевертає іншу картку. Якщо символ на другій картці стосується тієї ж держави, що й на першій, він продовжує грати, якщо ні – картка повертається на своє місце і право ходу переходить до наступного учасника. Перемагає той учасник, якому вдалося зібрати якомога більшу кількість „п ' ятірок”.
5. Попросіть вихованців розпочати гру і почекайте близько 20 хвилин.
Бесіда
? На картках були зображені різні символи держави: національна страва, столиця, неофіційний символ, елемент одягу, прапор. Що вони означають?
! Ці символи, як і багато інших, символізують цю державу. Кожна людина, група і держава будують для себе систему символів, за допомогою яких вони „повідомляють” людству: „Ми належимо до певної групи”. Ці символи – відчутне вираження спільних вірувань і думок певної групи.
? Які є символи єврейського народу? Намалюйте на ватмані різні символи, які, на вашу думку, стосуються юдаїзму.
Виділіть час на малюнок і дайте кожному вихованцеві пояснити намальоване ним.
? Чи є символи спільними для всіх?
Національні символи.
З цієї таблиці слід приготувати картки (8 на 10 см) так, щоб колір надпису або кольорова смуга на групі карток-символів однієї держави відрізнялася від кольору іншогї. Наприклад, на всіх картках-символах Ізраїля – блакитна смуга.
Країна |
Страва |
Столиця |
Символ |
Одяг |
Прапор |
Ізраїль |
фалафель |
Єрусалим |
Менора-семисвічник |
трикутна шапка |
|
Франція |
багет |
Париж |
Ейфелева вежа |
берет |
|
Італія |
Піца |
Рим |
Пізанська вежа |
светр-водолазка |
|
Китай |
Рис |
Пекін |
Велика стіна |
китайська шапка |
|
Єгипет |
боби |
Каїр |
піраміда Хеопса |
куфія |
|
США |
гамбургер |
Вашінгтон |
статуя Свободи |
бріджи |
|
Україна |
коровай |
Київ |
собор св.Софії |
козацька шапка |
|
Британія |
чіпси |
Лондон |
Біг Бен |
хутряна солдатська шапка |
|
Угорщина |
гуляш |
Будапешт |
Річка Дунай |
|
|
Б. МОЯ ГРОМАДА
Мета:
Учасники знайомляться з поняттям „громада”, а також дізнаються про можливості участі в житті єврейської громади.
Підняти мотивацію Хінінів, дати їм можливість відчути себе частиною єврейської громади.
Необхідні матеріали:
Плакати зі словом громада, зошит кожному ханіху, плакат з фотографіями груп людей, плакат з фотографіями різних людей, плакат з фотографією, що „викликає відчуття гніву”, плакат з фотографією, що викликає натхнення, копії таблиці „карта громади”, копії „протестуй себе”, вивіска з питаннями для кожної станції, додатки.
Введення.
Ділимо групу на дві підгрупи. Кожна підгрупа отримує плакат, на якому написано слово „громада”. Кожна підгрупа має написати на плакаті свої асоціації до слова „громада”. Пишемо слова на окремому аркуші, відкриваючи 3-4 букви, а інші літери позначаємо „_” (наприклад, замість слова „участь” пишемо „у_аст_”). Кожна підгрупа отримує аркуш асоціацій іншої підгрупи і повинна здогадатися, які слова там зашифровані, за максимально короткий час.
Обговорення.
Що таке громада? Які з слів, написаних іншою підгрупою і відгаданих вами, здаються вам дивними або такими, що не стосуються теми? Які громади ви знаєте? Яка різниця між групою і громадою?
Після того, як обговорили визначення „громада”, питаємо – чи відчуває хтось з часників себе частиною громади?
Центральна частина гри:
Кожен ханіх отримує зошит, на якому написано: „Моя громада”, а на сторінках – назви станцій. Ханіх має обійти усі станції, заповнюючи зошит у міру проходження і записуючи в ньому своє ставлення до того, о там розповідалося.
Підбиття підсумків:
Кожен ханіх, який хоче піділитися тим, про що писав/думав за час проходження станцій, може цим поділитися.
Станції для центральної частини гри:
Фотографії різних етнічних груп, що відображають громадську/соціальну роботуз питаннями:
Чи користуєтеся ви певними установами громади?
Чи ви є частиною громади?
Чим відрізняється ваша громада від оточуючого вас суспільства?
Фотографії різних людей (портрети):
Яких людей ви бачите частиною вашої громади?
Що між ними спільного?
Чи відчуваєте ви свою відповідальність за них?
Фотографія чогось, що викликає почуття гніву (або стаття про те, що російська влада заборонила записувати точну кількість загиблих у роки катастрофи на меморіальних пам 'ятниках ):
Що в ставленні людей, які не належать до громади, заважає вашій громаді?
Що вам заважає у ставленні громади до різних аспектів діяльності?
Що вам заважає у ставленні членів громади до різних аспектів діяльності?
Фотографія, що викликає натхнення:
Що б ви були готові зробити для вашої громади?
Що б ви були готові зробити для членів вашої громади?
Що б ви хотіли змінити у своїй громаді?
Як, на вашу думку, цього можна було б досягти?
Таблиця, яка характеризує громаду:
Напишіть, яким чином ви можете схарактеризувати діяльність у вашій громаді?
Копії тестів „протестуй свою участь у житті громади”. Кожен ханіх має заповнити анкету і приклеїти її до себе у зошит.
Обговорення:
Що таке громада і як вона допомагає?
Чи ми є частиною громади?
Наскільки в дійсності підліток може вплинути на те, що відбувається у громаді?
В. БУТИ ЄВРЕЄМ?!
Мета:
Створення первинного посилання для питання: хто такий єврей?
Постановка ханіха перед питанням його власної єврейської самосвідомості.
Допоміжні матеріали: додатки, чисті плакати, письмове приладдя.
Хід заняття.
Введення – гра на знайомство з хані хами або гра „рада мудреців”.
2. Ханіхи проходять по кімнаті, у якій розкладені плакати з різними висловлюваннями стосовно євреїв. Кожен ханіх ходить серед плакатів і створює власний портфель зі статтями і малюнками. Цей портфель представлятиме єврейську самосвідомість кожного ханіха.
3. Створення оптимального образа єврея. Ділимо групу на 4 підгрупи. Кожна група створює свого „єврея” за зібраними хані хами ознаками, виходячи з таких пунктів: що він бачить? Що він чує? У що він одягнутий? Що він думає? Яке в нього коріння? Що він вчить?
4. Кожна група представляє свій обрах єврея (презентація проводиться представником групи на аркуші газетного паперу).
Завершення:
Обговорення – повернення до сказаного раніше. Реакція ханіхів на те, що було представлене. Чи існують в юдаїзмі свої цінності? Яких основних принципів слід дотримуватися євреєві? Чи існують принципи, спільні для всіх євреїв?
Матеріал підготували Мирослав Грінберг та Олександр Френкель |