Скарбничка Психолога

Бажаємо творчої праці!

Пам'ятайте – використовуйте тільки те, що Ви добре розумієте.

І, звичайно, довіряйте собі !

Кожна людина – це унікальне створіння, яке забезпечує Світову гармонію...

Психологічні особливості підліткового віку

Психологічні ігри, спрямовані на формування комунікативних навичок, навичок командної роботи, розкриття потенціалу і ще багато чого...

Правила спілкування або як порозумітися з підлітком

Список книг, в которых отражена идея этнической толерантности (Мирослав Гринберг)

Мирослав Грінберг Підбірка цитат

Сергій Хараху Молодь та феномен лідерства

Формирование межэтнической толерантности методом погружения в детском межнациональном лагере «Истоки толерантности». Мирослав Гринберг. Сообщение на Всероссийской научно-практическойконференции "Практическая этнопсихология: актуальные проблемы и перспективы развития" 16-17 марта 2007 г.

Психологічні особливості підліткового віку

Якщо згадати, скільки перешкод зустрічається дитині на кожному кроці, не варто дивуватися, що її реакція на них не завжди адекватна... За кожним прикладом її невірної реакції на оточуюче середовище стоїть цілий ряд спроб відреагувати правильно та бути успішним у житті – А. Адлєр.

Підлітковий вік – це своєрідний “третій світ”, який існує між дитинством і дорослістю. Біологічно це вік статевого дозрівання, поруч з яким стають більш зрілими й інші біологічні системи організму. Психологічно це період складного формування нової особистісної і соціальної ідентичності, для якого характерні максимальні диспропорції у рівнях і темпах розвитку. Підліток отримує нові домашні та шкільні обов'язки. Відбувається завершення орієнтації дитини на “жіночу” та “чоловічу” діяльність. Підлітковий вік схожий на міст між дитинством та зрілістю, по якому кожен повинний пройти, перш ніж стати відповідальною і творчою дорослою людиною.

Психологи умовно розділяють підлітковий вік на два періоди: власне підлітковий (11-15 років) та ранній юнацький (16-19 років).

Фізіологічний розвиток та зовнішній вигляд : На формування особистості в підлітковий період значний вплив здійснює процес статевого дозрівання. Ріст дорослої людини залежить як від спадкових факторів, так і від умов оточуючого середовища. Чим раніше починається статеве дозрівання, тим коротший період швидкого росту і тим швидже він закінчується. Перш за все, у молодих людей бурхливо змінюється зріст і вага, змінюються пропорції тіла. Спочатку до “дорослих” розмірів доростають голова, кисті рук і ступні, потім – руки та ноги – і в останню чергу – тулуб. Це призводить до деякої непропорційності тіла, підліткової незграбності. Діти часто відчувають себе в цьому віці незграбними, вайлуватими.

У підлітковий період у зв'язку з швидким розвитком організму виникають труднощі у функціонуванні серця, легенів, кровопостачанні мозку. Тому для дітей цього віку характерні перепади судинного та мозкового тонусу. Такі перепади викликають швидку зміну фізичного стану та відповідно настрою. При цьому дитина може довгий час переносити фізичні навантаження, пов'язані з його захопленнями (наприклад, грати у футбол, шалено танцювати на дискотеці), і одночасно у досить спокійний період “падати від втоми”. Особливо часто це проявляється по відношенню до інтелектуальних навантажень.

Підліткова сексуальність:

"У 14 років моє тіло стало наче шаленим” Емоційну нестабільність підлітків посилює сексуальне збудження, що супроводжує процес статевого дозрівання.

Важливо пам'ятати, що підліток прагне чітко розмежувати у своїй свідомості любов і секс. Не можна цинічно ставитися до його почуттів, висміювати їх – це може стати причиною розладів у його дорослому житті. Аж до нездатності встановлювати зрілі стосунки з протилежною статтю.

Образ “Я” та зовнішній вигляд підлітка:

Позитивна самооцінка підлітка, прийняття його ровесниками та популярність в групі великою мірою залежить від фізичної привабливості. Зовнішній вигляд людини впливає на розвиток її особистості, встановлення контактів та соціальну поведінку. Зовнішньо привабливі підлітки, як правило, викликають у оточуючих позитивне ставлення до себе; їх вважають чуйними, доброзичливими, розумними та успішними. Таке ставлення часто є причиною того, що симпатичні підлітки мають вищу самооцінку, краще адаптуються в суспільстві та краще володіють навичками міжособистісних відносин.

Образ “Я” у підлітка також залежить від його ваги. Багато підлітків турбуються через свою вагу, вважаючи, що вона перевищує норму. Худорлявих підлітків турбує інша проблема – їх організм спалює більше калорій, ніж отримує. “Кістлявість” та “Недостатньо атлетична статура” особливо турбує хлопчиків.

Формування ідентичності підлітка: юність є періодом «нормальної кризи », для якого характерні коливання сили «Я» та посилення конфліктів. Найголовнішою задачею цього періоду є формування почуття ідентичності, визначення своєї ролі в світі, формування власної системи цінностей та морального кодексу.

Види спрямованості особистості підлітка:

Гуманістична спрямованість – ставлення підлітка до себе та суспільства – позитивні;

Егоїстична спрямованість – він сам Є набагато більш значимим, ніж суспільство;

Депресивна спрямованість – він сам НЕ Є цінністю для себе; ставлення до суспільства – умовно позитивне;

Суїцидальна спрямованість – ні суспільство, ні особистість для самої себе НЕ Є цінними. ( NB : див. рекомендації у розділі “Горщик негативних емоцій.)

Мислення : за теорією когнітивного розвитку Жана Піаже підлітковий вік є стадією формальних операцій , на якій підліток виходить за межі конкретних переживань та починає мислити більш логічно та абстрактно. Розвивається здатність аналізувати власні думки, для вирішення проблем та виведення заключень підліток застосовує логічні роздуми. Підлітки вперше стають в змозі, абстрагуючись від конкретного, будувати та перевіряти гіпотези відносно своєї власної поведінки та поведінки оточуючих, застосовувати метаперспективу /тобто роздумувати про самого себе та оточуючих/, передбачати можливі наслідки своїх чи чужих дій.

Підліткова сором'язливість

Будь-яка дрібниця може викликати почуття сором'язливості. Деякі, щоб уникнути критичних зауважень приятелів, стають дуже сором'язливими та закриваються у собі, ховаючись від реального світу. Деякі стають нетовариськими, підозрілими і готові сперечатися та битися з найменшого приводу. Інші поводять себе екстравагантно, намагаючись за напускною бравадою приховати тривогу та невпевненість у собі.

Емоції: Вітчизняний психіатр Лічко А.Є . розглядає підлітковий період як фазу загострення певних індивідуально-психологічних рис, появи акцентуацій, які при дії сильних психогенних факторів можуть спричинити тимчасову дезадаптацію особистості. Юнацький вік у порівнянні з підлітковим характеризується більшою диференційованістю емоційних реакцій і способів вираження емоційних станів, підвищенням самоконтролю і саморегуляції. Але « як загальні особливості цього віку відзначаються мінливість настрою з переходами від невпинних веселощів до сумування та поєднання полярних якостей, що змінюють одна одну . До таких якостей відноситься особлива підліткова сенситивність - чутливість до оцінки іншими своєї зовнішності, здібностей, умінь і, поряд з цим, надмірна самовпевненість і критичність по відношенню до оточуючих. Тонка чутливість часто поєднується з емоційною ригідністю, болюча сором'язливість - з нахабністю, бажання бути визнаним і оціненим іншими - з підкресленою незалежністю, боротьба з авторитетами - з обожнюванням випадкових кумирів, чуттєве фантазування - з сухим мудрствуванням.»

Серед названих емоцій та почуттів у стресовій ситуації можна виділити такі: почуття страху, злості до себе та (або) до інших, фізіологічні відчуття тремтіння, швидкого серцебиття, напруги, розгубленості, суму, печалі, депресії. У старшому підлітковому віці змінюються способи вираження емоцій, збільшується тривалість емоційних реакцій, удосконалюється управління своїми почуттями та настроями.

Емоційні коливання між крайніми протилежностями були б розцінені як стовідсотково патологічні у будь-який інший період життя. У підлітковий період вони означають не більше, ніж дорослу структуру особистості, якій потрібен довгий час для формування, коли особистість не припиняє експериментувати, адже «В житті рідко зустрічаються ситуації, з якими справитися важче, ніж підлітку в період боротьби за звільнення і незалежність «я» (Анна Фройд).

Приклади с тресових ситуації міжособистісних відносин : с варка з батьками чи друзями; коли мене змушують щось робити, а особливо коли я думаю що це непотрібно; конфлікти з оточуючим; неприємності вдома; тимчасове розставання з коханою людиною; зрада друзів.

***

Для того, щоб справитися зі складними задачами розвитку підліткові необхідна психологічна компетентність , яка частково ґрунтується на досвіді та здібностях, набутих ще у дитинстві, а частково тих, які з'являються в період дорослішання. Копінг стратегії (від англ. to cope – владнати) дають можливість справитися ситуацію та подолати труднощі, що допомагає виникненню почуття росту власних можливостей, позитивної самооцінки.

Приклади ефективних копінг-стратегій підлітків:

•  Розмовляю з близькими друзями – можливість бути вислуханим та почутим, відчуття того, що Тебе розуміють і Тобі довіряють, якнайкраще допомагає підліткові пережити неприємності, зробити важливий вибір у житті. Для підліткового віку характерна переорієнтація спілкування: від спілкування з батьками та іншими дорослими на спілкування з друзями серед однолітків. Для підлітка є дуже важливим прийняття та схвалення серед друзів-ровесників, тому в стресовій ситуації він спершу шукатиме підтримки саме в них.

•  Розмовляю з батьками – довірливі стосунки з батьками надзвичайно важливі для забезпечення внутрішнього спокою, емоційної безпеки та гармонії в душі підлітка. Знання того, що батьки люблять і приймають Тебе таким, яким Ти є зараз, поважають твій вибір, смаки, одяг, почуття допомагає долати всі перешкоди складного підліткового віку. (Більш детально про “батьківське-дитяче” спілкування див. у розділі “Активне слухання або як порозумітися з дитиною”)

•  Дивлюсь телевізор, слухаю музику – допомагає зняти напругу, відволіктися від неприємних внутрішніх переживань. Поведінка улюблених героїв фільму часто є прикладом для підлітка, джерелом досвіду вирішення проблем та протистояння неприємностям. ( NB : Дорослим варто звернути увагу на підліткових кумирів; обговорити з підлітком, чому йому подобається саме ця людина, які риси характеру героя він сприймає як позитивні, а які, на його думку заважають героєві; в чому він би хотів бути схожим на нього, як би вчинив герой на його місці )

•  Займаюсь спортом – фізичні навантаження послаблюють психічну напругу, викликають почуття звільнення, полегшення. Навіть невеликі спортивні досягнення здатні підвищити самооцінку підлітка, викликати почуття власної майстерності.

•  Їм, п”ю - з а даними досліджень дівчата в стресовій ситуації частіше, ніж хлопці, зазирають до холодильника . Це можна пояснити великим обсягом енергообміну під час статевого дозрівання дівчини та бажанням зняти психічну напругу, наповнюючи шлунок. Часте застосування в стресових ситуаціях стратегії “їм, п'ю” у дівчат-підлітків у поєднанні прагненням мати «ідеально худе та струнке тіло», уявлення про яке культивується в сучасній культурі, - може спричинити булімічний синдром /порушення режиму харчування, для якого характерна ненажерливість з наступним штучно викликаним звільненням від з'їденого.

•  Думаю про це – можливість абстрактно розглянути проблему, порівняти її з існуючими в досвіді уявити різні (можливі та фантастичні) способи реакції, допомагає знайти новий, більш творчий вихід з неї, передбачити можливі наслідки власних дій і поведінки оточуючих. ( NB див. у психологічній літературі когнітивні техніки долання стресових ситуацій).

•  Лишаюсь наодинці – для підлітків (як і для дорослих) дуже важливо мати власний простір, в якому вони можуть побути наодинці з собою та заспокоїтися.

•  Б'ю, ламаю, кидаю речі – допомагає швидко вивільнити негативну енергію, злість. (можна бити диванну подушку або боксерську грушу, рвати папір). Негативні почуття не накопичуються і не впливають на інші ситуації.

•  Сплю – під час сну відбувається підсвідома переробка того, що трапилося за день. Послаблюється як напруга м'язів, так і внутрішньо психічна напруга. Сон часто є найкращими ліками від стресу.

Деструктивна поведінка підлітків:

Підлітки часто діють імпульсивно. Коли вони роблять ірраціональні вчинки, вони почувають себе жахливо, самотньо і дуже розгублено. Вони думають, що ніхто і ніколи себе так не поводив і не почував.

Некерованих, агресивних або замкнених підлітків дорослі часто називають “важкими”. Такі діти частіше викликають роздратування і непорозуміння, відчуття, що вони “навмисне злять”, “що їм все байдуже”. Ці діти майже завжди є особливо чутливими та вразливими , вони реагують на життєві негаразди раніше і сильніше, ніж більш емоційно стійкі підлітки. Тому “важкий підліток” потребує лише допомоги – а не критики та покарань.

Причини деструктивної поведінки часто знаходяться в глибинних сферах психіки, є емоційними та не усвідомлюються ні підлітком, ні дорослим. Тому ці причини потрібно знати :

Причини деструктивної поведінки:

•  Боротьба за увагу: підліток знаходить те, до чого дорослі найбільш чутливі і починаються проблеми саме в цій сфері (навчання, здоров'я і т.п.). За допомогою такої поведінки підліток маніпулює іншими, непрямо примушуючи виконувати свої приховані бажання.

•  Боротьба за самоствердження проти зайвої влади і опіки: підліток через демонстративне порушення правил починає використовувати всі засоби, щоб показати, що він чи вона – особистість.

•  Бажання уникнути відповідальності за свої вчинки: страх перед відповідальністю та можливим покаранням буває сильнішим від бажання бути самостійною дорослою особистістю. Підліток може категорично заперечувати свою провину або звинувачувати інших та вдаватися до більш “дитячих” способів реакції.

•  Бажання помститися за образи, які завдали інші (розлучення батьків, ігнорування в компанії, погані оцінки і т.п.).

•  Втрата віри у власний успіх : коли підліток не справляється з чимось, наприклад з відносинами з ровесниками, він починає погано вчитися.

•  Бажання уникнути неприємних почуттів .

Дорослі, розуміючи ці причини, можуть бачити в “проблемній поведінці” сигнал про потребу в допомозі. Необхідно допомогти підлітку усвідомити:

•  Що ти зараз НАСПРАВДІ хочеш зробити?

•  Що ти зараз відчуваєш?

•  Ти справді хочеш, щоб всі втекли звідси?

Якщо у підлітка ще не розвинутий механізм самоспостереження – спитайте у інших членів групи – Ти нічого не помічаєш у ПОВЕДІНЦІ Тані/Сергія?

Автори-скарбники: психологи Юнона Ільїна та Анна Ленчовська