Киівський клуб Толерантності

21 травня у Галицькій синагозі відбувся семінар для підлітків і молоді “Пам’ять про трагедії народів України у ХХ сторіччі.” (див. історичну довідку)

У семінарі взяли участь: правозахисники Василь Овсієнко та Йосиф Зісельс, історик Артур Фредекінд та філософ Роман Ленчовський, політологи Арсен Жумаділов та Февзі Амзаєв (товариство „Безім Крим”), журналістка Ярослава Музиченко, переможці конкурсу шкільних робіт з Голокосту, гіди виставки „Джерела толерантності”, учасники програми „Врата юдаїки”, члени Київського клубу толерантності.

Учасники працювали за методом моральних дилем та дискутували на теми:

1. Чи варто обговорювати з дітьми національні трагедії?
2. Поведінка людини в критичній ситуації: підкорення чи опір?
3. Сила однієї людини: чи може одна людина чинити спротив трагедії?
4. Як впливає місце особи у суспільстві на рішення, які вона приймає?
5. Чи можуть діти відповідати за вчинки своїх батьків?
6. Як можлива творчість після пережитої трагедії?

Після обговорення кожному було запропоновано написати свої якості, які допомагають йому жити в мирі з оточуючими людьми.

Рекомендуємо сценарій заходу для використання в інших клубах та в школі.

Фото семінару

Правозахисник Василь Овсієнко	Правозахисник Иосиф Зісельс	Андрій Книжний та Роман Ленчовський
Дідусь Поліни Гецель обговорює семінар з правозахисником Василем Овсієнко	Аня Ленчовська аналізує схему „Сторонні спостерігачі”	Арсен Жумаділов и Февзі Амзаєв – об’єднання кримських татар  «Безім Крим»
Аня Ленчовська проводить семінар	Учасники семінару	Учасники семінару
Обговорюємо трагедію Голодомору	Міша Безсмертний	Юля Зайцева

Дилеми

Дилема ставить перед класом моральну проблему. У ній зазвичай описується
ситуація, у якій дійова особа повинна зробити вибір. Дилеми стосуються питань моралі, і учням треба визначити, правильно чи ні поступають дійові особи.

Дилема 1

Текст для обсуждения:

Я Хайдар Джемаль. В нашей больнице произошли события о которых я не считаю возможным молчать и в которых я не хотел бы участвовать. В декабре  по распоряжению главного врача Тевфика Салима кровь взятая у больных сыпным тифом была использована в качестве вакцины для армян, обреченных на высылку.

Такие опыты обычно производились над  лабораторными животными.  Многие из подопытных лиц заболевали и умирали. Прежде чем сделать им прививки, их обманывали, заявляя, что эти прививки делаются как предупредительное средство против сыпного тифа. Организатор этих опытов Хамди Суад, профессор патологической анатомии Оттоманской медицинской школы, публикуя результаты своих исследований, заявил, что они были осуществлены над приговоренными к смерти, между тем как я и многие врачи были свидетелями и можем подтвердить, что объекты смертоносных экспериментов профессора не имели иных грехов, кроме того, что они были армяне.

Вопросы для обсуждения:

• Как Вы думаете кто Хайдаль Джемаль (из какой нац. общины, что он делает в больнице, как он в ней оказался)?
• Подумайте, есть ли выбор у Хайдаль Джемаля? Какой?
• Проанализируйте последствия его возможных действий.
• Как Вы думаете откуда была взята эта информация, каким годом она датирована?

После обсуждения сообщите детям, что Хайдаль Джемаль - турецкий врач-хирург, события происходят во время армянского геноцида в 1915 году.

Дилему разработала психолог киевского клуба толерантности Леся Ващенко

Дилема Хельги.
Дати людині освіту і не вселити в неї моральних принципів –
значить виховати ще одну загрозу суспільству.
Теодор Рузвельт

Хельга і Рашель виросли разом, незважаючи на те, що родина Хельги cповідувала християнство, а родина Рашель - іудаїзм. Вони були великими подругами. Довгі роки цій різниці в Німеччині не надавали великого значення, але після приходу до влади Гітлера ситуація змінилася. Гітлер наказав євреям носити нарукавні пов'язки із шестикінечною зіркою Давида. Він закликав своїх послідовників громити будинки євреїв і бити їх на вулиці. Зрештою їх стали заарештовувати і висилати з країни. По місту ходили чутки, що багатьох євреїв убили. Приховування євреїв, за якими полювало гестапо, за законами фашистської Німеччини було серйозним злочином.
Один раз уночі Хельга почула стукіт у двері. Відкривши її, вона побачила Рашель,
закутану в темне пальто. Рашель поверталася з гостей. Підійшовши до свого будинку, вона побачила там гестапівців. Вони вже забрали її батьків і братів.
Розуміючи, що і її заберуть, Рашель побігла до будинку друзів.
Що ж робити Хельзі? Якщо вона не впустить Рашель, гестапівці напевно її схоплять. Хельга знала, що більшість затриманих євреїв загинули, і вона не хотіла, щоб така ж доля спіткала її кращу подругу. Сховавши її, Хельга порушила би закон, піддала б ризику себе і свою сім’ю. У їхньому будинку була маленька кімната на третьому поверсі, де Рашель була б у безпеці.

Питання: Чи має Хельга сховати Рашель?

Правильно сформульована моральна дилема повинна володіти трьома характеристиками. У ній повинна описуватися реальна ситуація, повинні бути
поставлені кілька питань, і під час обговорення цієї дилеми учні повинні висловлювати різні точки зору. Запропонована дилема має ці характеристики: у ній йдеться про зобов'язання перед друзями і сім’єю, про відповідальність перед законом і владою, а також про віру у святість людського життя.
Після прочитання книги, після перегляду фільму, під час рольових занять, коли перед учнем виникає моральна дилема, йому необхідно вирішити: що має зробити головний персонаж. Як би він не вчинив, цьому завжди є якесь пояснення.
Зверніть увагу на конфліктну ситуацію, яка стосується дотримання різних норм, що
виникає в дилемі Хельги. Чи має право дівчинка-християнка, що живе в нацистській
Німеччині, порушувати закон і наражати на небезпеку сім’ю, ховаючи свою подругу-єврейку від гестапо?

 План уроку, присвяченого моральним дилемам
План складається з трьох частин:

Звичайно учні висловлюють різні точки зору щодо  того, як повинен діяти головний персонаж в обговорюваній ситуації. Але  іноді вони одностайні у своїй думці. Розбіжності в поглядах на те, як повинен діяти головний герой і чому, викликають гарячі дискусії на теми  моралі. Далі подано альтернативні дилеми, що учитель може  запропонувати учням у випадку, якщо первісна викликала одностайне відношення. У них ті ж ситуації, ті ж діючі особи, моральні проблеми, і  викладені вони так, щоб викликати суперечливе відношення учнів до того, як  повинен діяти головний персонаж. Покажемо це на прикладі плану уроку  по дилемі Хельги.

Частина I: Дилема
Роздайте учням письмовий опис дилеми Хельги. Переконаєтеся у тому, що вони
розуміють терміни і можуть чітко викласти суть розказаного в цій дилемі.
Визначите будь-яким способом (наприклад, підняттям рук), що думає клас про те, як Хельга повинна вчинити.
Якщо в класі кілька точок зору і кожну з них підтримує десь третина учнів, виберіть один з чотирьох варіантів, наведених у методичних вказівках до уроку, і проведіть дискусію.

Частина II: Альтернативні дилеми
Якщо весь клас вважає, що Хельга повинна сховати Рашель, то можна запропонувати класові одну з наведених нижче дилем:

Припустіть, що до цього Хельга лише раз зустрічалася з Рашель і погано її
знала. Як вона повинна була вчинити у такому разі?
Припустіть, що батьки Хельги чули, що відбувається в дверях, і заборонили
їй впускати Рашель у будинок. Як вона повинна була діяти у такому випадку?

Якщо весь клас вважає що Хельга не повинна сховати Рашель, то можна запропонувати класу одну з приведених нижче дилем:

Припустіть, що дехто з друзів Хельги вже переховує євреїв від гестапо. Як
вона повинна вчинити тоді?
Припустіть, що Хельга побачила гестапівців, які наближаються, і зрозуміла:
якщо вона не впустить Рашель, вони негайно її уб'ють. Як вона повинна була
діяти у такому разі?

Коли думки в класі розділяться, проведіть дискусію.

Після того, як частина учнів висловляться про те, як, на їхню думку, треба діяти
Хельзі, учитель просить клас проаналізувати докази виступаючих. Для успішного
проведення дискусії іноді необхідно запропонувати учням питання, що допомагають
глибше зрозуміти суть проблеми.

Частина III: Допоміжні питання

  1. Що є головним з усього того, що поєднує друзів?
2. Чи має право людина ризикувати своїми рідними заради своїх друзів?
3. Чи має право людина ризикувати собою заради ближнього?
4. З погляду Рашель, як повинна була діяти Хельга?
5. З погляду батьків Хельги, як вона повинна вчинити?

* Джерело: Ronald E, Galbraith and Thomas M, Jones, "Teaching Strategies for
Moral Dilemmas", Social Education 39, no.1 (January 1975), Published by the
National Council for the Social Studies. ї National Council for the Social
Studies. Reprinted by permission.

Вправа   „Моральна дилема “Добрі сусіди”

Пропонована до розгляду дилема базується на правдивій історії, що трапилася в Бахчісараї в роки ІІ світової війни.

Проведення вправ, пов'язаних з моральною дилемою є складним та відповідальним. Психологічне напруження, якого зазнають учасники має бути компенсоване після проведення тривалою рефлексією, обговоренням.
Той, хто береться за проведення подібної вправи має бути готовим у будь який момент вивести учасників із гострої дискусії з приводу їх рішень у площину обговорення мотивів та морально-етичних проблем в цілому.

Вік учасників - 16 – 17 років

Необхідне - аркуші з надписами, скотч

Час - 45 –60 хвилин

Крок за кроком

У аудиторії в протилежних місцях вивісити таблички „Виконаю безумовно”, „Не виконуватиму це прохання”. Пояснити, що протягом  розповіді учасники можуть займати як крайні позиції (безпосередньо біля табличок) так і проміжні – наближаючись до якогось із варіантів. Відстань від учасника до таблички визначає позицію учасника /метод “Шкала думок”/.

Розказати ситуацію:

“Ви отримали листа від колишньої сусідки, де вона каже, що потрапила у скрутну ситуацію (втратила усі речі і гроші) та просить вас у її колишній хатині з-під половиць (а ви знаєте, як туди потрапити) дістати прихований мішок цукру, продати його та надіслати їй гроші.

Попросіть учасників зайняти місце біля таблички варіантом поведінки, яку вони обирають.

Запитати у декількох учасників про причину такого вибору.

Доповніть розповідь:

Осінь 44 року, довкола все зруйноване війною, ви живете в Бахчисараї, а у вас (ви жінка загиблого фронтовика). 3 дітей, що не доїдають і хворіють. Хоча і ваша сусідка має маленьку доньку й також втратила чоловіка на війні.

Запитати чи ніхто не змінив позицію. Якщо такі є, запитати про їх міркування. Не допускати коментарів з боку інших.

Доповніть історію:

Ви майже впевнені, що у разі виконання прохання, гроші від проданого цукру навряд чи дійдуть до адресата, а іншого варіанту передати їх у вас немає.

Запитати чи ніхто не змінив позицію. Якщо такі є, запитати про їх міркування.
Доповнити історію:

Ваша сусідка перебуває в Узбекистані в спецпоселенні, куди її як кримську татарку депортували, звинувативши весь народ у “зраді Батьківщини” (хоча її чоловік загинув на фронті та був посмертно нагороджений орденом у 1943 р.), якщо стане відомо про ваш вчинок, вас та ваших дітей скоріш за все звинуватять у співпраці зі “зрадниками” і заарештують.

Запитати чи ніхто не змінив позицію. Якщо такі є, запитати про їх міркування.

Обговорити дилему, акцентуючи увагу слухачів на проблемі ВИБОРУ та ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВИБІР.

Дилему розробив тренер  Олександр Войтенко, доповнення внесли психолог Анна Ленчовська та журналістка Ярослава Музиченко

Вправа “Вимерле село”

Вправа поєднує два методи – метод моральної дилеми та метод ситуативної рольової гри. Частина учасників перед початком вправи отримує визначені ролі і в ході вправи повинні діяти і аргументувати власну позицію відповідно до ролей.

Дайте інформацію:

В 1932 році в Україні розпочали терор голодом з метою придушити опір селян та зібрати гроші на індустріалізацію. З центру йшли вказівки місцевим радянським керівникам організовувати “бригади” з місцевого населення для вилучення у селян зерна та інших продуктів. Вчителів також залучали до цієї роботи. Починаючи з кінця 20 рр. все активніше розгорталися репресії проти “неугодних”. Отож, за відмову брати участь у “бригаді”, людину та її родину могли суворо покарати.
Молодому директору школи голова сільради наказує відпустити дітей додому, а вчителів зібрати в “бригаду”. З кожним учителем іде “перевірений” комуніст. В одній з хат директору трапляється мати з трьома дітьми. На печі він знаходить глечик з зерном, але комуністу гукає: “Тут нічого немає”.

1. Голова сільради, батьки якого були середняками (чув про можливі розстріли за допомогу тим, хто приховує зерно і продукти)

2. Молодий 20-річний директор школи, недавно одружився, дуже любить дітей

3. Учасник бригади для вилучення зерна у населення, любить випити, недружелюбний, раніше ніде не працював

4. Колгоспниця (дуже бідна), пішла в колгосп від безвиході, їй дали пайок, вона задоволена

5. Мати трьох дітей, її батько-червоноармієць загинув за радянську владу у 1919 році

6. Сусідка, яка знає все про всіх, стара, язик без костей

7. Присланий з міста радянський політрук, в галіфе, ввічлива, освічена людина

8. Учасник повстань проти радянської влади у 20 роках, сільський інтелігент

9. Єврей-ремісник, мовчазний кравець, має майстерню одягу, батько шістьох дітей

10. 15-річний піонер на ім’я Павлік 

Учням пропонується дати відповідь на запитання: Чи підтримали б ви такі дії молодого директора? Попросіть записати кілька аргументів на користь власної позиції
Коли учні готові представити свої судження, запропонуйте усім зайняти місце біля плакатів:
«Підтримую                   «Не визначився»                           «Не схвалюю
дії директора»                                                                                 дії директора»
Попросіть  учасників, які отримали ролі повідомити, яке рішення вони прийняли і чому.

Наступне питання адресуйте учням, які не мали ролей:

• Як ми маємо ставитися до цих людей, в зв'язку з їхньою позицією? Поясніть.

Далі вчитель пропонує учням звернутись до свого запису у зошиті та дати відповідь на питання:

• Чи змінилось ваше ставлення до подій після того, як ви почули судження учнів, що отримали окреме завдання?

Кільком учням за бажанням пропонується пояснити, чому вони змінили своє ставлення до обговорюваної ситуації.
Зверніть увагу учасників на те, що учні, які отримали ролі більш впевнено робили вибір. Запитайте чому так відбувається? Чому іншим важко було робити вибір?

Структуру дилеми розробив тренер  Олександр Войтенко, доповнення внесли психолог Анна Ленчовська та журналістка Ярослава Музиченко

Інші зустрічі:

Новорічний карнавал 2008

Робимо поздоровлення з Новим Роком

Презентація клубу у жовтні 2007 р.

Перший похід Київського клубу толерантності:
Київ-Ірпінь-Пуща-Водиця-Київ 29-30 квітня 2007 р.

Семінар вихователів 2006 р.

Відкриття клубу у жовтні 2006 р.

Похід "Наше Пирогово" 24 квітня 2006 р.

Зимові свята в різних культурах (грудень 2005 р.)

Відкриття клубу у жовтні 2005 р.

Адреса клубу - Киів, вул. Курська 6, тел. 38-044-248-3634

E-mail: lenchovska@tolerspace.org.ua